Пам’ятки архітектури

Найстарішим храмом Овруча є храм св. Василя. Побудований він в 1190р на місці ще давнішої церкви - дерев'яної, зведеної в 997р. Припускають, що архітектором цієї споруди був відомий давньоруський зодчий Петро Милоніг. Храм був побудований у візантійському стилі, подібно до Софії Київської та П`ятницької церкви в м. Чернігові.

За переказами звів ту церкву великий князь київський Володимир, що прийнявши християнську віру взяв ім'я Василій. Храм входив до палацового комплексу князя Рюрика Ростиславовича. Зазнавши постійних руйнацій, остаточно був зруйнований литовським князем Гедиміном в 1321р.

Прямо на кам'яних руїнах старої церкви в XVI ст. було зведено дерев'яну церкву, яка згоріла, наступна - теж дерев'яна - була розібрана в 1734р. В 1848р впали склепіння храму-руїни. Від давньоруської церкви лишилося три апсиди та частина північної стіни. У 1876р була збудована біля церкви капличка, яку розібрали на початку XX ст. Щоб хоч якось зберегти цінну пам'ятку архітектури XII ст. , були виконані реставраційні роботи архітектором Щусевим. Архітектор зі всією душею поставився до складної задачі відновити храм. Він писав: "Как хирурги, мы подняли по кирпичикам стену, замерили ее и порставили на свое место. Таким образом, удалось северную стену и значительную часть южной стены реставрировать точным методом".

Цікавим є те, що при відбудові автори намагалися максимально відтворити первісний вигляд храму. Зокрема, залишили надійні частини стін, які збереглися, а решту добудовували з подібного матеріалу. Для відтворення матеріалу використовували частинки цегли, що знаходилася біля храму. Цегла давнього зразку також виготовлялася на місцевому заводі. На схід від собору за проектом В. М. Максимова було збудовано корпуси жіночого монастиря у псковському стилі, трапезну та дзвіницю. На освячення новореконструйованої церкви приїхав навіть сам імператор російський Микола ІІ. В розпису інтер'єру приймали участь відомі художники К.С. Петров-Водкін, Ф.К. Волков, Б.Н. Максімов. Справжнім відкриттям було те , що під час реставрації в 1989р. виявилося, що 14 ікон другого ряду іконостасу належали до новгородської школи XIVст.

Після реставрації 1908-1911р при храмі відкрили жіночу обитель. Вона діяла до 1935-го року, потім була закрита радянською владою, відкрилася у 1944-му році, та 1959-го була знову закрита. В 1990р церква була освячена та відкрита для богослужінь. З того ж часу при церкві розміщується жіночий монастир.

Спасо-Преображенський собор зведений у 2001 р. ліворуч від в'їзду до Овруча з півдня, на місці колишнього єзуїтського костьолу, який наприкінці XVIII ст. став уніатським храмом, з 1831 р. - православним, а у 1930-ті рр. був знищений радянською владою. Відбудований у новому архітектурному вигляді Спасо-Преображенський храм став кафедральним собором Овруцької і Коростенської єпархії УПЦ (МП). Тут зберігаються часточки мощів українського подвижника преподобномученика Макарія Канівського Чудотворця, малою Батьківщиною якого є Овруч.

В Овруцькому районі на обліку перебуває 163 пам'ятники історії і культури. З них 59 - пам'ятки археології. Вони відносяться до періодів зрубної, трипільської, тшинецької культур. Біля с.Антоновичі знайдено бронзові прикраси скіфського періоду. В районі Замкової гори міста та на території району виявлені сталі поселення і стоянки, майстерні періоду неоліту (V-ІV тис. до н.е.), досліджено поселення і могильники та знайдено знаряддя праці доби бронзи (ІІ тис. до н.е.).

Є в районі 7 пам'яток архітектури обласного значення: будинок в'язниці (ХІХ ст., нині райполіклініка), адмінбудинок управління сільського господарства (1893 р.), приміщення залізничного вокзалу (ХІХ ст.), Купецький особняк, в минулому приміщення райвиконкому (1911 р.), Миколаївська церква с. Левковичі (1815 р.). Місце поховання рабина Цадика (1870 р., с. Нові Велідники, об'єкт паломництва). Відомими пам'ятками є Пам'ятний знак на місці поховання древлянського князя Олега Святославовича в 977 р. ( м. Овруч, 1961 р.), 10 пам'ятників , присвячених подіям революції і громадянської війни, 83 - Великої Вітчизняної війни, 4 - подіям недавнього минулого.

Видатні люди, що перебували в Овручі.

Дашкевич Остап (бл. 1472 — 1535) — козацький ватажок, староста канівський і черкаський, народився в Овручі.

Макарій Канівський (бл. 1605 — 1678) — український архімандрит, народився в Овручі, у 1660 — 1671 роках керував монастирем.

Андрій Малишко (1912 — 1970) — український поет, перекладач, літературний критик. , в Овручі працював учителем.

Стефано Іттар - італійський архітектор, яскравий представник сицилійського бароко, народився в Овручі.